2020.10. Вихор А.М. Інтимна лірика."Освітянське слово"№ 26-27, 2 жовтня 2020 року.

 

Інтимна лірика

Я навчилася жити без тебе,

Хоч вичавлюю погляд привітний,

Тільки чом не така просинь неба,

І ромашково сонце не квітне?

І не пахнуть так трави весною,

Й не п’янить медоцвітами липа?..

Серце тужить і ще за тобою,

Ще не всю гіркоту з нього випито.

Як добре те, що ти у мене є,

Хоча далеко, хоч не мій назовсім,

Та коли пам’ять спогади снує,

Беру я слухавку і чую рідний голос.

Немов у юність поринаю знов…

І на душі так ніжно і високо…

Я дякую за чисту ту любов,

За те, що був в мої студентські роки.

***

Колись на вулиці отак

Під осінь тебе зустріну.

Ти йтимеш із нею,

І я з іншим кудись ітиму.

І ти подумаєш:“ Щаслива вона ”,

І я подумаю: “Він – щасливий”.

А поруч зітхне самотина,

І ранок морозом посивіє.

***

Що я без тебе?

Стеблина на скошенім полі,

Зламана гілка, без соків життя,

без розвою…

Птаха без крил, що не звідає

простору неба,..

Що я без тебе?

Сонце в зіницях– то від любові

твоєї,

Серце, як криця, – то від любові

твоєї,

Слід на землі мій загрітий

любов’ю твоєю.

Сильна я –нею.

***

Каштанів перестук здаля,

Немов відлуння твоїх кроків.

Моя то осінь догора

Любові полум’ям високим.

Погасли квіти …і слова…

Осіння повінь…

Прощальна сповідь…

З очей скотилася сльоза –

То серця доторкнувся спогад.

 

Спогад (пісня)

1.Забуваю тебе, забуваю тебе, забуваю,

Спогад синьою тінню уже не біжить по сліду,

Забуваю тебе, забуваю тебе, забуваю,

Але в іншій любові розради ніяк не знайду.

Приспів

Іще болить, як не шукаю я ліку.

Птаху без крил нащо небо безкрає?

Болем образ не повернем загублене літо,

Чом із минулого ти мене не відпускаєш?

2.В срібній нитці дощу я від недругів біль заховаю,

Ну а друзі для рани живої води принесуть,

Забуваю тебе, забуваю тебе, забуваю,

Та не можу забуть, та не можу забуть…

 

3.Десь небесну блакить розітне спалах зірки прощальний.

Так колись догорить і любові моєї свіча,

Тільки спогад про тебе, неначе той дзвін поминальний,

Заболить-запече і застигне сльозою в очах…