Навігація

Програвач


PopUp MP3 Player (New Window)
Hosting CityHost

Нагорняк Анна. Ні, це не паралельні світи. Це одне літо...

Nagornyak

 

НАГОРНЯК  АННА

 

 Народилася 21 грудня 1999 року в містечку Отинії.

 Ліцеїстка групи Л-2014-3.

 Обожнює чіткість і лаконічність, але десь глибоко в душі - мрійливий  романтик. В людях найбільше цінує щирість і чесність.

 Вірить тільки у  власні сили.

 

Ні, це не паралельні світи. Це одне літо...

Він упав... Його поранено і він не може поворухнутися від болю. Він дивиться на небо. О, яке ж для нього щастя - бачити блакитне літнє небо. Він завжди любив небо. Любив поринати у магічну безкраю блакить, він дивився на величезні пухкі хмари і бачив чудернацьких істот, любив проводжати поглядом птахів у вирій. Тепер він лежав і перед його очима пролетіло все життя. Він жадібно вдивлявся. Він поглинав очима все, що бачив. Бачив востаннє. Довкола страх, паніка і безвихідь, ворог безжалісно сипле «градом». Його товариші, друзі, з якими він ще кілька годин назад жартував, намагаючись хоч якось відволіктись від того жаху, падають один за одним... Йому запекло у грудях, нестерпний біль заважав дихати. Вибух! Небо зникло з-перед його очей…      

٭٭٭

Літній ранок у горах після нічного дощу... Віє прохолодою та свіжістю, пронизуючи кожну клітину до кінчиків пальців. Природа ще трохи сонна, такий спокій довкола та непорушна тиша. Соковита зелена трава рясно всіяна, немов діамантами, росою, що переливається та виблискує чистим кришталем.

Звісно, він цього не помічає. Він не вміє бачити нікого і нічого, крім себе. Нещодавно прокинувшись у розкішних апартаментах, він зосереджено гортає стрічку новин на новенькому дорогому гаджеті. Він переконаний, що є неймовірно важливою і шанованою людиною в суспільстві. Незабаром він спуститься до басейну. А через кілька днів, владнавши свої невідкладні справи, полетить за кордон, де й проведе відпустку, задовольняючи всі свої примхи та ні в чому собі не відмовляючи.

Здавалося б : такі різні історії таких несхожих людей.

Але ж ні! Це не паралельна реальність, це не інший світ! Це один і той ще час, одна і та ж країна, це одне літо!

Все настільки красиво та смачно посипане брехнею, що правда, після мільярдної кількості спроб щось виправити, просто забилася в куток і не уявляє, що можна вдіяти.

Чому ми маємо страждати через когось?

Чому один може вирішувати долю іншого?

Чому хтось може позбавляти когось життя? Чому?..