Навігація

Програвач


PopUp MP3 Player (New Window)
Hosting CityHost

Палюга Катерина Кобзареві

DSC 0110

 

 

Палюга Катерина

 

Палюга Катерина Василівна народилася 2002 року в Тисмениці. Спочатку переїхала з батьками в село Озеряни Тлумацького району, потім у село Ісаків того ж району, де і пішла в перший клас.

 

Перший раз на сцені побувала в 4 роки. У сім років переїхала в село Остриня, того ж таки Тлумацького району, там учетвертому класі почала писати вірші. Почала читати свої вірші у шостому класі. Життєве кредо: «Твоє щастя залежить від тебе».

 

 

Кобзареві

Кохання, щастя, може і добро,

А може...

Я не знаю, шо сказати,

Про це словами тяжко описати.

Та генія відкрила я вірші,

І зрозуміла глибину душі

Того, хто у віршах умів кохати,

Бо Кобзарем великим його звати.

А він умів любити і чекати,

Страждати тихо й щиро співчувати

Отій нещасній жінці молодій,

Про це в своїх безсмертних творах міг сказати.

О наш Кобзарю, генію, ми нині

Вчимося в тебе справедливо жити,

Любити всіх, кохати лиш одного,

І вірним буть до смерті Україні.

Навчились в тебе молоді герої

Стать на майдані з вірою й любов’ю.

І кулями прошиті сміло помирали

Їх «Сотнею небесною» назвали.

Їм лиш кохати, будувать, творити.

Їм молодим ще було жити й жити.

Та ненаситний, злобний кат віддав наказ

І снайпера гвинтівка відізвалась враз...

І обірвала молоде життя ...

Та знаємо, герої не вмирають,

Їх ангели небесні покохають,

А ми клянемся Сотні тій Небесній

Не зрадить неньки, бути завжди чесним,

І полюбить найперше Україну,

Якщо потрібно - в боротьбі загинуть!

 

 

Сліди на воді

 

Коли в жахливу ніч

Ревіло дике море

І хвилі гори хоронили човен,

Тоді апостоли побачили Месію,

А Він ішов по морю, ніби поле міряв.

І закричав нажаханий Петро:

«Коли це Ти, мій Господи, мій милий,

Звелиш мені покинути човна ,

Щоб я, як Ти, по морю йшов сміливий» .

«Іди, – сказав йому Ісус,  – Відважно!

Ти подолаєш бурю цю безстрашно,

Якщо повіриш й ступиш ти у вир,

Ти переможеш всяке зло, здобудеш мир».

Пішов Петро відважно по воді

І залишив сліди свої у морі,

Не знесли хвилі ті його сліди,

По них і ми підем по нашу волю.

Ми українці, сильний ми народ,

Здолаєм всякі бурі, чорні болі,

Нас не зламає ні Москва ні чорт,

Бо ми підемо навіть по воді по волю

І ми ідем відважно за Христом,

І ми ідемо по слідах на морі,

Сліди Петра, Ісусові слова,

І сила духу принесуть нам волю.

Північний ворог не зламає нас,

Московський кате, не глумись над нами,

Ми українці, сильний ми народ,

Ми перемогу вигризем зубами!

 

 

Слово Пророка

 

Доле страшна Шевченкова,

Як мачуха люта.

І за що пророк терпів

Ту страшну покуту?

 

За народ наш безталанний!

За Вітчизну милу!

Щоб прославити по світі

Нашу Україну!

 

Не спить більше Україна,

Проснулась небога.

Дослухались твої діти

Пророчого слова.

 

Загомоніла Україна

У тринадцятім році,

Знов відкрили Твої вірші

Наші сліпі очі.

 

І піднялись патріоти,

Молоді герої,

У Києві, на Майдані

Готові до бою.

 

Помирають та голосять

Твої мудрі вірші.

Навчимося ми, Тарасе,

Не здаватись більше!

                                           

                                            2014 р