Навігація

Програвач


PopUp MP3 Player (New Window)
Hosting CityHost

Новаківський Іван. Я люблю…

НОВАКІВСЬКИЙ ІВАН

Новаківський ІНоваківський Іван Анатолійович народився 6 липня 1999 року в селі Ісаків Тлумацького району Івано-Франківської області. Ще змалку мама і бабуся привчали його любити українську мову.Оскільки всі члени його сім’ї закінчили школу з дуже високими оцінками, Іван мав з кого брати приклад. Будучи маленьким хлопчиком він гарно співав і часто виступав на концертах в сільському клубі та в культурних закладах району.

В 2005 році пішов до школи, де перша вчителька вдихнула в нього творчість. «За це я їй дуже вдячний», — каже Іван. Писати вірші він пробував ще в 3-4 класах, але не дуже задумувався над цим. Після того як він перший раз поїхав на олімпіаду, він відчув, що українська мова це його і йому треба її розвивати. На серйозні теми Іван почав задумуватися в 13-14 років, коли писав вірші на уроки з мови і літератури. Поступивши в ліцей, він зрозумів що може більше. В 16 років (зовсім недавно) Іван написав першу маленьку збірочку під назвою «Не здавайся». Цього року написав ще 10-15 віршів. Задумуватися про життя його змушують пісні, особливо молодого хіп-хопера зі Львова Назара Хассана (надзвичайно культурно і доступно передає почуття всіх людей). У вільний час Іван займається спортом (футбол, волейбол, баскетбол, регбі ), гуляє на свіжому повітрі, він вважає, що вітер очищує всі погані думки і приносить нові.

Життєве кредо Івана: історія життя кожного уже написана, вона знаходиться десь у скриньці на небі, нам залишилося достойно його прожити. Іван надіється що його доля буде пов’язана з українською мовою. І він буде старатися з усіх сил, щоб досягти поставленої мети. Іван був учасником конкурсу «Парубок ліцею 2016» і посів друге місце.

Я люблю…

Я люблю розкішний запах літа,

Мені подобається музика з душі,

Люблю слово своє — еліта,

Люблю складати з сенсом я вірші…

Люблю проміння сонячні, ласкаві

Й пухнастий білосніжний сніг,

Люблю я з кимось випити по каві,

Сховатись з нею від усіх…

Люблю період, коли всі щасливі,

Коли немає бідності й злиднот,

Люблю давати радість я дитині,

Мені не шкода всіх моїх щедрот.

Люблю я ніжну усмішку щасливу

У матерів і їх синів,

Коли стається якесь диво,

Все наяву, не треба навіть снів.

Люблю розмову, що від серця ллється,

Люблю я соловя чутливий спів,

Люблю коли усе вдається,

Коли народ спілкується без зайвих слів.

Мені подобається звук води,

Що з джерела потужно лине,

Я б слухав це завжди,

Доки останній ген у тілі не загине.

2015 рік