Михальчук Надія
Михальчук Надія
Народилась я у сім'ї, де завжди панувала надія. Вона ніколи не згасала у серцях моїх рідних.Так і зараз батьки не втрачають віру у мій успіх та в те, що я здатна творити. Вони завжди підтримували кожен рядок моїх віршів. Надіюсь, вас надихне моя поезія на відчайдушний крок, який змінить на краще ваші будні. Село Ісаків моя домівка ще з народження, з великого дня Вознесіння 5 червня. Сьогодні мені вже повних 14 і я знайшла ще одне місце, в якому я відчуваю себе щасливою.
Ліцей став для мене справжнім другом і я ніколи не забуду миті, проведені тут.
До вашої уваги спроба пера Надії, сповнена щирістю та ніжністю.
***
Чому так тяжко знов мені
Знов біль і сльози котяться самі...
Що знову сталося?
Знову він...
Прийде тихенько уві сні
Й дивнії казки розкаже знову
Про те кохання щире й ніжне
Про поцілунки і обійми...
Про ті далекії світи,
Де тільки ми удвох
Закохані й щасливі,
Де все немов у казці
Щасливе і веселе...
Чому ж у нашому житті
Лиш біль і сльози й розлуки?
Чого немає чуда в нас,
Яке ми бачили у сні?
Чому черстві й ненависні?
Це все життя таке
Тернисте й болюче
Сповнене ненависті і сліз,
Тому цінуйте тих людей, що поряд...