Михальчук Надія

  Народилась я у сім'ї, де завжди панувала надія. Вона ніколи не згасала у серцях моїх рідних.Так і зараз батьки не   втрачають віру у мій успіх та в те, що я здатна творити. Вони завжди підтримували кожен рядок моїх   віршів. Надіюсь, вас надихне моя поезія на відчайдушний крок, який змінить на краще ваші будні. Село Ісаків моя   домівка ще з народження, з великого дня Вознесіння 5 червня. Сьогодні мені вже повних 14 і я знайшла ще одне   місце,   в якому я відчуваю себе щасливою. 

 Ліцей став для мене справжнім другом і я ніколи не забуду миті,   проведені   тут.

 

 До вашої уваги спроба пера Надії, сповнена щирістю та ніжністю.

 

 

  

 ***

Чому так тяжко знов мені

Знов біль і сльози котяться самі...

Що знову сталося?

Знову він...

Прийде тихенько уві сні

Й дивнії казки розкаже знову

Про те кохання щире й ніжне

Про поцілунки і обійми...

Про ті далекії світи,

Де тільки ми удвох

Закохані й щасливі,

Де все немов у казці

Щасливе і веселе...

Чому ж у нашому житті

Лиш біль і сльози й розлуки?

Чого немає чуда в нас,

Яке ми бачили у сні?

Чому черстві й ненависні?

Це все життя таке

Тернисте й болюче

Сповнене ненависті і сліз,

Тому цінуйте тих людей, що поряд...