Навігація

Календар ФТЛ

Програвач


PopUp MP3 Player (New Window)
Hosting CityHost

14 грудня 2016

14 грудня в актовому залі ліцею відбулася зустріч з багаторазовим чемпіоном і рекордсменом України, чемпіоном Європи, бронзовим призером чемпіонату світу з легкої атлетики серед ветеранів, старшим викладачем кафедри фізичного виховання ІФНТУНГ, відмінником народної освіти Файчаком Іваном Ільковичем.

Франківець Іван Файчак навіть у 76 років — спринтер. Багаторазовий чемпіон та рекордсмен України, призер чемпіонату світу та переможець чемпіонату Європи з легкої атлетики, він має в своїй спортивній скарбниці більше сотні медалей, а за плечима – тисячі кілометрів доріг, оскільки об’їздив багато країн світу. Проте Іван Ількович залишається доброзичливим та чуйним, бо цінує людей і завжди пам’ятає  скромну землю, що його народила. А це село Річиця Томашівського повіту Люблінського воєводства. Хтозна, як склалася б там його доля… Та в Україні, куди Іван був виселений з родичами у 1946 році, він присвятив себе здоровому способу життя та спорту.

Тут відбулося його перше спортивне хрещення. Село Річиця було особливе тим, що на дві частини його розділяла річка, яка текла в самому центрі. Хати були розсипані по обидва береги. А за ними великим щитом стояв ліс.  Село було повністю українським, в сім’ях підростало по 8-10 дітей. Цілісінькими днями дітлахи проводили час на річці та в лісі.

Ілько Файчак (так записано в метриці) – батько Івана – був добрим господарем. Мав хижу, стодолу, молотарку, коні. В родині все було гаразд. А 5 серпня 1939 року Бог ще й обдарував подружжя синочком. Дали йому ймення Івась. Коли малому було три рочки, батько не просто водив Івасика до річки. Він прив’язував хлопчика шнурком до себе і… кидав у воду. Це було таке собі перше спортивне хрещення. Поступово хлопчина, бовтаючись у холодній воді, гартуючи характер, навчився гарно плавати.

А ще пан Іван згадує, як із двоюрідними братами він ловив щук палками з наконечниками, як чоловіки кидали ятір у водоторфовисько, і за ніч туди напливало багато риби. Потім бабуся смажила її, а вони, малі, ласували. На Великдень біля річки водили хороводи, грались писанками.

Та у трирічному віці в Івася сталася сумна подія – померла мати. Батько одружився вдруге, і згодом у хлопця народилася сестричка. А вже у семирічному віці йому разом із родиною довелось зазнати виселення. «Сталінська операція «Вісла» нікому не була потрібна, вона спеціально була спланована, щоб поляки воювали з українцями і вбивали один одного», – зітхає сивочолий Іван Ількович.

Під час виселення половина села була спалена. Файчаки врятувалися. Але батькові Івана дали лише одну фіру на майно, тому змушені були залишити весь інвентар, інше вкрай необхідне добро. Щоправда, взяли з собою корову-годувальницю.

Привезли переселенців у село Козельники на Львівщині. Зараз на тому місці Сихівський масив Львова. Зауважу, що в Іллі Файчака було троє братів та сестер і усі з родинами теж приїхали на Львівщину. Але тут розпорошились по різних селах. Та на свята зустрічались, згадували минуле. Дуже раділи, що батько Івана замість старої хати, яку родині дали, зумів побудувати нову, красиву, як це личить людям, котрі, попри негаразди, тягнуться до ліпшого, бажають кращого своїм дітям. Саме так було у Файчаків.

Іван навчався у львівських школах. Потім відслужив три роки в лавах армії, закінчив Львівський інститут фізкультури. Направили його на роботу в Івано-Франківськ. Тут працював за спеціальністю в технікумі фізичної культури і спорту, в педагогічному інституті. А впродовж останніх п’ятнадцяти років і до нині є викладачем фізкультури Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу. І ректор, і профком, і спортивний комітет вузу сприяють, щоб майстер-ветеран мав можливість не полишати справу свого життя, брати участь у змаганнях за кордоном.

Його ідеалом є запорізькі козаки, до яких від тягнувся усе життя. Хотів бути схожим на них всім, зокрема і витривалістю. Після невеличкої промови ліцеїсти могли поставити запитання спортсмену, які їх цікавлять. Після цього відбулося привітання від ліцеїстів, приготовлене вчителем фізичної культури нашого ліцею Ольшанською Оксаною Романівною.

Прес-служба ліцею

Стефінів Оксана Л-13