Навігація

Календар ФТЛ

Програвач


PopUp MP3 Player (New Window)
Hosting CityHost

17 грудня 2016

17 грудня  відбувся захід присвячений Дню Святого Миколая. Захід підготувала вчитель англійської мови, вихователь гуртожитку – Нагуляк Світлана Іванівна.

Дії відбувалися на небі в той час, коли Святий Миколай готує подарунки для дітей і перевіряє кожні етапи підготовки до своєї подорожі на землю. Звідки ж прийшло до нас це свято? І чому воно так називається,  так святкується?

День Святого Миколая(також Свято Святого Миколая, у народі —День Миколи, Зимовий Миколай) — це день святкування та вшанування пам'ятіСвятого Миколаяу католиківта православних. Ті церкви, які дотримуються юліанського календаря, відзначають свято19 грудняза новим стилем (у ХХ-ХХІ століттях), а ті, що дотримуються григоріанського календаря6 грудня.

За традицією, цієї ночі діти отримують подарункипід подушками. Тому вони вірять у диво, звершуване святим Миколаємі вчаться в святого бути милосердними. Святий Миколай опікується воїнами, водіями і тими, що подорожують, допомагає бідним у скруті; вважається покровителем дітейі студентів,моряків, торговців, і лучників.

В пам'ять про милосердя святого Миколая, цього дня відзначається Міжнародний день допомоги бідним.

Святий Миколай був багатою людиною і дбав про бідних людей тих часів. Найбільш імовірно, що традиція дарувати подарунки пішла від відомого випадку, коли один збіднілий чоловік не міг забезпечити своїх трьох доньок приданим. За тамтешніми звичаями, вони не змогли б вийти заміж, і, якщо б їм не вдалося знайти роботу, то довелося б стати повіями. Миколай, у той час ще не єпископ, дізнавшись про це, вирішує скористатись батьківським спадком, щоб зарадити біді. Протягом трьох ночей він пробирався до убогої хатини та щоразу закидав крізь вікно у кімнату, де ночували сестри, шмат золота — на придане для кожної з дочок. Крім того, святий Миколай бажав, щоб ті три дочки не знали хто їм закидав це золото.

Ймовірно, ця традиція пішла з середньовічної Німеччини, де напередодні свята батьки презентували дітям новий зимовий одяг. З часом це почали робити таємно, вночі, щоб діти вірили в чудеса Святого. Згодом почали також дарувати ласощі: горіхи, сухофрукти та особливі солодкі хлібці з сушеними грушами; шкільне приладдя, іграшки, які клали в нові чи начищені та відремонтовані старі черевики, які ставили поблизу камінів, чи у панчохи, які вішали на каміни. Діти вірили, що святий саме через камін закидає в дім подарунки. Неслухняних дітям клали в'язку різок. Вважалося, що імена тих хто гідний чи не гідний подарунка записувалися в Золотій книзі, якою володів Святий Миколай. Діти також часто вірили, що Миколай приходить з осликом, який допомагає йому. Тому вони клали поруч зі своїм взуттям моркву для нього. Вважалося, що віслюк веде свій рід від осла, на якому Ісус Христос святково в'їжджав у Єрусалим напередодні Розп'яття.

В деяких країнах Миколай має також інших супутників. У Австрії напередодні свята містами бігає чортівня, яку згодом розганяє святий Миколай, вирушаючи роздавати подарунки. В Чехії вірять, що святого супроводжують чорт і ангел: кожен з них має книгу, де занотовуються добрі і погані справи дитини, на основі яких святий вирішує, чи гідний малюк подарунків. В Голландії діти вірили, що святитель щороку приїжджає в Роттердам на кораблі з Іспанії, яка уособлювала «теплі країни». Миколай в'їжджав у місто на коні у супроводі «Чорних Пітів» — помічників-негренят, — у червоному облачанні католицького єпископа й з єпископською палицею, і, їздячи країною, дарував подарунки. Сьогодні на основі цієї легенди щороку відбувається театралізоване дійство.

З часом діти почали писати листи Святому, в яких перелічували добрі справи, просили пробачення за погані і писали, який саме подарунок хочуть отримати.З Німеччини звичай розповсюдився на сусідні країни — Австрію, Нідерланди, Чехію, Словаччину, Польщу, звідки він, ймовірно, перейшов на українські землі. Це підтверджується тим, що в Україні звичай класти дітям подарунки під подушку зберігся передовсім на Правобережній Україні, яка свого часу перебувала під Річчю Посполитою.

Захід завершився чудовими подарунками від Святого Миколая. Всі з гарним настроєм і щасливі повернулися додому. З нетерпінням очікуючи 19 грудня – Дня нічних чудес.

Прес-служба ліцею

Стефінів Оксана Л-13