Навігація

Календар ФТЛ

Програвач


PopUp MP3 Player (New Window)
Hosting CityHost

І ще раз про Говерлу...

А чи знаєте ви те місце, де земля торкається неба? Де до хмар можна дотягнутись рукою? Де все так спокійно і на душі стає неймовірно легко? Знаєте чи ні? А ось ми – відважні ліцеїсти третього курсу нарешті знайшли відповіді на ці запитання, нарешті знайшли ці загадкові місця. Хіба може бути щось краще панорами із висоти пташиного польоту? Не хочу довго таїти у собі ці загадкові місця. Це – гора Говерла та озеро Несамовите.

   Незважаючи на досить прохолодну пору року, кращі із ліцеїстів третього курсу здійснюють одну з останніх мандрівок. У програму мандрівки входять такі захоплюючі плани: сходження на г. Говерлу, похід до озера Несамовитого, відвідання місцевої каплиці, присвяченій 5-річчю Незалежності України на території Заросляка, а також дивовижної метеостанції та біологічної лабораторії, де вирощують та слідкують за поведінкою рослин на високогір’ї .

Цю мандрівку важко назвати невдалою. Кожного року ліцеїсти повертаються із неймовірними враженнями. Цього ж року нам пощастило найбільше. Чому? Тому що над горизонтом ніжно нас зігрівало тепле осіннє сонячне проміння. Вперше за кілька років вершина Карпат не була засніжена та оточена хмарами! Побачити таке – неймовірна рідкість. За ліцейною традицією ми підкорюємо вершину в період близько 14-го жовтня, на честь роковин створення УПА у 1942 р.

У цей же час Говерла часто вкрита пухким снігом і оточена густими хмарами. Нам вдалось побачити більше!

   Все розпочалося із ранкового шикування. Ще такі сонні ліцеїсти, готові підкорювати нові вершини частково слухали настанови вчителів. Попереду чекало багато несподіванок: болота, круті (стрімкі) підйоми, альпійки, скелясті пагорби та неймовірно красиві краєвиди. Від казкової краси просто перехоплювало дух!

   Найприємніше було бачити щасливих ліцеїстів, що підтримували один одного у важкі хвилини, та викладачів, які вже n-ний раз піднімалися на цю вершину і попри всю важкість маршруту трималися на рівні сертифікованих гідів.

Найцікавішим було те, що піднімалися ми дві години, а спускалися – чотири. Маленькі таємниці Мирослава Ярославовича. Як же захоплює дух висота пташиного польоту! Все здається неймовірно маленьким клаптиком снігу, що ще не розтанув від сонця. Завжди бракуватиме часу для милування цією красою!

   Наступного дня ми пішли у похід до озера Несамовитого. А чи лізли колись ви вгору на Вододільний хребет під кутом 75˚ до горизонту? Ні? А ми це зробили! Веселощам не було меж! Так, важко, але неймовірно круто!

Озеро привернуло увагу всіх. Зокрема із нього відкривався чудовий краєвид Карпат. Тут із нами трапилась несподіванка. Ми зустріли випускників нашого ліцею 2015 року. Це свідчить про прищеплену любов до рідного краю і гір. Саме це і не тільки, ліцей вселяє у наші серця.

   Наша мандрівка швидко завершилася. Хотілося все більше і більше мандрувати цими ж місцями. Задля таких краєвидів та мальовничостей було варто подолати та усвідомити всю складність маршруту. А часто і боротися з собою. Тут ми відчули це тепло і підтримку, без яких дуже важко підкорювати нові вершини.

Це була остання наша тривала ліцейна мандрівка. Дуже важко це усвідомлювати. Справі… Скоро доля розкидає нас по всьому світу. Я усвідомлюю, що у тому ж складі і за тих же умов ми не побачимося вже ніколи. Від цього на душі стає трохи сумно…

Я неймовірно вдячна Мирославу Ярославовичу, Лідії Павлівні, Тетяні Валеріївні, Анні Сергіївні за можливість таких мандрівок, за це душевне тепло та доброту. Мені цього буде не вистачати. Я сумуватиму за вами. І за тобою, мій такий вже рідний і дорогий ліцей…  

                                                                    Стефінів Оксана.

   Пресова служба, група Л-33

                                                                     +380673365620